Хресна Дорога…
Переживи її з Ісусом…
Ще раз…
Від початку…
Стояння 1
Ісус засуджений на смерть
Усі почули вирок від Пилата
Кричить розлючена юрба
Вони не розуміють, що це втрата
Для них це радість, а для нас журба.
А Він стоїть лиш голову схиливши
Невинний і величний водночас
Вінцем терновим образ завершивши
Він щохвилини молиться за нас
І хрест стоїть, немов велика хмара
Як знак терпіння, прощення, пожертви.
Ісус усе приймає й незабаром
Піде на хресну путь за нас померти.
Стояння 2
Ісус бере на себе хрест
«Розпни Його», - із натовпу кричали.
Мого Ісуса і мою любов
Невинного кати забичували
А Він взяв хрест на плечі і пішов.
«Візьміть свій хрест, - Він промовляв ласкаво, -
Й за Мною йдіть без нарікань й тривог
Ви добрі будьте й не такі лукаві
Хай допоможе вам у цьому Бог»
Пішов вперед несучи хрест тяжкий
А до землі гріхи Його склоняють
Кінця початок уявляли не такий:
Спаситель йде і на раменах хрест тримає.
Стояння 3
Ісус уперше падає під хрестом
Усе буває вперше, як упадок
Спасителя і Господа мого Христа
Я є Його малесенький нащадок
І з Ним іду під тягарем Хреста.
Колись в житті я перший раз упала
Та знову підіймалась й далі йшла.
Я б все на світі в цей момент віддала
Тільки б Ісусу впасти не дала.
Христос лежить знесилений, побитий
І робить Він усе це через нас
О, Боже мій, весь ранами покритий
Чого це перший, не останній раз.
Стояння 4
Ісус зустрічається зі своєю матір’ю
Є ще одна душа, що так страждає
Разом з Ісусом кожну мить життя
Вона уже не плаче, не ридає,
Лиш тихо молиться за краще майбуття.
Вони мовчали і дивилися у очі
Страждаючі, сумні, повні любові.
І сильно билось серце те жіноче,
Пронизане мечем гострого болю.
Ця зустріч матері із сином,
Що сталася із волі Бога з неба
Є прикладом для кожної родини.
Вони обоє знали, що так треба.
Стояння 5
Симеон киринейський помагає Ісусові нести хрест
Спаситель зупинився по дорозі
Знесилений, ослаблений, побитий.
Нести той хрест Ісус уже невзмозі.
Він знає, що повинен ще терпіти.
Коли ми відчуваєм біль людини
Стараємось зробити щось для неї
Так для Ісуса саме в ту хвилину
Був добрий Симеон із Киринеї.
Він розділив Ісуса втому і терпіння
Узяв на свої плечі хрест важкий
Не дав Христові впасти на каміння
Хоч цей тягар для нього нелегкий.
Стояння 6
Вероніка витирає Ісусові лице
Підходить жінка повна співчуття
Через сторожу до Спасителя мого
Для неї це дорожче за життя
Обтерти піт і кров з лиця Його.
Святе обличчя зараз не впізнати
Знайомі риси так змінилися від болю
А Вероніка, щоб лице пообтирати
Платком Його торкнулася з любові.
Ісус віддячив їй за допомогу
В житті для неї все оце судилось.
За те, що вийшла на хресну дорогу
Святе обличчя на платку відбилось.
Стояння 7
Ісус падає вдруге під тягарем хреста
Він так далеко від гори Голгофи,
А під хрестом вже вдруге упадає.
О, Божий Сину, всі наші турботи,
Гріхи, проблеми, Ти все відчуваєш.
І цей упадок не останній знову,
Як і в житті впадаємо не раз.
А піднімаємося завдяки любові,
Якою Ти спасаєш усіх нас.
Спаситель мліє, кров на землю ллється
Та Він повинен встати і піти.
Ісус на волю Божу покладеться
Тоді Він зможе шлях оцей пройти.
Стояння 8
Єрусалимські жінки плачуть над Ісусом
В своїх терпіннях нас Ти потішаєш,
Як плачучих єрусалимських жон
Усе на світі знаєш, відчуваєш
І вчиш сповняти Господа закон.
Ісус сказав: «Не плачте наді Мною»
Коли жінки до Нього підійшли
«А радше плачте ви тай над собою
Й над вашими маленькими дітьми»
Ми рідко плачемо над своїми гріхами
Чим завдаємо Господу страждань і болю
Ісус перебуває поміж нами
І хоче, щоб ридали над собою.
Стояння 9
Ісус падає утретє під хрестом
Найтяжчий та останній третій раз
Упав Ісус й на мить мені здається,
Що більше не повернеться до нас.
Та серце у Спасителя ще б’ється.
Гаряче серце, переповнене любов’ю
Терпіння, біль – все це неосновне.
Хресна дорога вся омита кров’ю.
Він піднімається і це вже неземне.
Встає Спаситель, знов з хрестом ступає
Все ближче наближається кінець.
Із Спаса дорогоцінна кров стікає,
На голові скривавлений вінець.
Стояння 10
З Ісуса знімають одяг
Він на горі. Нарешті без хреста.
Та не надовго їх двох роз’єднали.
Нашого Спаса, Господа, Христа
Там на Голгофі жовчю напували.
Невинний, чистий, як мала дитина
Стояв Ісус пере усім народом.
Він завжди вищий був аніж людина.
І це така для нього нагорода?
Кати немилосердні з Бога свого
Стягнули одяг, чим завдали болю
Та Він пробачив їм іще до того
З безмежної і світлої любові.
Стояння 11
Ісуса прибивають до хреста
І знов з хрестом Христа мого з’єднали
Прибили до хреста святеє тіло
Коли Ісуса Бога прибивали
В глибоких ранах усе корчилось й тремтіло.
Хрест на землі, Ісус лежить на ньому.
Великі цвяхи пробивають руки й ноги.
Він наближається до Свого дому.
Усе змінилось після Хресної дороги.
Невинна кров стікає на каміння
Живу людину прибивають до хреста.
А ми б могли знести такі терпіння
Заради нашого Спасителя Христа?
Стояння 12
Ісус умирає на хресті
Схиливши голову Спаситель помирає
Та перед смертю грішників простив.
Він нас усіх на Свою Матір залишає.
Ми її діти, так Він заповів.
Настала темрява, закрили сонце хмари.
А вічне світло на хресті погасло.
Він пережив усі земні кошмари.
Зцілював хворих, помагав нещасним.
Терпів, страждав, розп’явся на хресті.
Його земне життя на цім скінчилось.
Слова останні зрозумілі і прості.
Промовив до Отця: «Звершилось!»
Стояння 13
Ісуса знімають з хреста
Зранене тіло із хреста здіймили
П’ять ран з’явилось в нашого Месії.
На руки матері Ісуса положили,
На руки Благодатної Марії.
Марія на руках Своїх тримає
Христа Ісуса, як мале дитя.
Вона Його так ніжно пригортає
На мить зникає болю відчуття.
А мертве тіло, зрошене сльозами.
Нарешті Син в обійми Матері попав.
Ісуса вбили ми гріхами
Це через нас Він мучився й страждав.
Стояння 14
Ісуса вкладають до гробу
Гріб для Ісуса витесаний в скелі
І тіло Бога в плащаницю завернули
Усі сумні йдуть, зовсім невеселі.
Невже вони Його слова забули?!
Живого Бога ложать спочивати
Ховають в гріб Спасителя людського.
Після страстей немає сліз ридати.
Проте є сили, щоб молитись Богу.
Бо Спас сказав, що всім прийде спасіння,
Коли Він смертю переможе гріх.
На третій день настане воскресіння.
І буде це початком для усіх.
bdmikolaj